Ціни змінюються: скільки коштують зернові у перший день зими

Жито — наступна після пшениці культура, борошно з якого використовують під час випічки хліба. А ціна на жито формується на основі показників зібраного врожаю, хоча на вартість культури впливає й логістична складова, адже наша країна активно продає зернові за кордон, та курс валют.

Тому редакція сайту Pro Гроші вирішила детально розповісти про те, скільки коштує жито у перший день зими 2023 року.

Скільки зараз коштує жито

Як свідчать дані на профільному порталі Tripoli.land, станом на 1 грудня вартість тонни цієї сільськогосподарської культури перевищує позначку у 3 тисячі гривень та становить 3 795 гривень.

Зауважимо, що ціна на жито то зростала, то знижувала впродовж останніх кількох днів. Так, наприклад, у період з 24 по 26 листопада тонна культури коштувала 4 447 гривень. Однак вже 27 числа на аграрному ринку стався обвал цін, а тонна жита подешевшала до 3 795 гривень.

Що з цінами на інші зернові:

• кукурудза – коштує, у середньому, 4 904 гривні за тонну;
• пшениця фуражна – 4 908 гривень за тонну;
• овес – 6 169 гривень за тонну;
• пшениця другий клас – 5 839 гривню за тонну;
• пшениця третій клас – 5 504 гривні за тонну;
• ячмінь – 4150 гривень за тонну.

Зерно на експорт

Очільник українського уряду Денис Шмигаль раніше розповідав, потреба внутрішнього ринку становить близько чверті цьогорічного врожаю зернових. Врожай, як очікується, у 2023 році буде на рівні 79 мільйонів тонн.

Цьогорічний прогноз урожаю в Україні — понад 79 млн тонн. Для внутрішніх потреб достатньо 25%, решту спрямовуємо туди, де є загроза голоду", – зазначив прем'єр-міністр.

Шмигаль також додав, український аграрний експорт допомагає стабілізувати ситуація на світовому ринку продовольства.

Як Україна торгувала зерном у 2022 році

Попри повномасштабну агресію Росії та морську блокаду, українським аграріям за підтримки європейських партнерів вдалося частково налагодити торгівлю зерном. Так, минулого року фермери реалізували й відвантажили:

• пшениці – 46% (2020 – 85%, 2021 – 83%);
• соняшника – 40% (2020 – 61%, 2021 – 56%);
• ріпака – 61% (2020 – 61%, 2021 – 69%);
• ячменя – 37% (2020 – 37%, 2021 – 52%);
• кукурудзи – 48% (2020 – 71%, 2021 – 51%).

Очікується, що у 2023 році дані залишаться на такому ж рівні, а можливо навіть перевищать тогорічні показники.

Раніше ми пояснювали, якими тепер будуть правила торгівлі зерновими культурами. Також ми писали, що відбувається зі зерновим коридором в Чорному морі.