В Національній стратегії доходів, опублікованій урядом наприкінці 2023 року, йдеться про реалізацію прогресивної шкали оподаткування фізичних осіб. Це підхід, що передбачає збільшення податкових ставок залежно від рівня заробітку людини. Але впровадження не почнуть до кінця повномасштабної війни.
Про це розповів голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев виданню "Інтерфакс-Україна".
На думку політика, прогресивна шкала – це гарна ідея, але її реалізація супроводжується багатьма вимогами, які не вдасться задовольнити під час війни. Спочатку необхідно успішно виконати перший етап реформи – діджиталізацію та антикорупційні заходи в податкових і митних органах.
"Прогресивну шкалу можуть запровадити, коли процес заповнення декларації стане дуже, дуже простим та доступним і не буде нікого напружувати. Податкова вже здійснює передзаповнення декларацій платників, але цей процес потрібно вдосконалювати", – зауважив Гетманцев.
Він наголосив на позитивному американському та європейському досвіді. В багатьох країнах світу немає єдиної ставки податку, все залежать від заробітку. Адже економічна цінність однієї гривні для людини, яка отримує мінімальну зарплату, набагато більша, ніж у доході в десятки тисяч гривень. Тож прогресивну шкалу можна назвати справедливим підходом до оподаткування.
Але знову таки, потрібно домогтися діджиталізації механізмів, оскільки наразі вагомою перевагою єдиної ставки є легкість адміністрування. А новий підхід передбачає більш складні механізми, з якими доведеться працювати.
В Україні може з’явитися новий податок
Раніше ми розповідали, що для збалансування різниці надходжень у бюджет уряд розглядає можливість запровадити податок на некритичний імпорт. Згідно з даними Державної митної служби, у 2023 році від’ємне сальдо становило 27,5 млрд доларів, що говорить про непропорційність зовнішніх торговельних балансів.
Аби компенсувати бюджету цю нестачу, можуть ввести додатковий податок, хоча це крайній метод. Оскільки більше половини загального обсягу імпорту становлять товари оборонного та паливно-енергетичного комплексу. В НБУ розглядають інші варіанти виходу зі становища, зокрема:
- створення нових логістичних маршрутів;
- розвиток виробничих потужностей;
- розширення експортних можливостей;
- зменшення безпекових ризиків.
Данило Гетманцев вважає, що фінансовий результат податку буде залежати лише від товарів розкоші, тому навряд чи додаткове навантаження стане у пригоді. Україні треба знайти приблизно 38-40 млрд гривень, щоб виконати зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом. Але вказана стратегія не дасть відчутного ефекту.
Раніше сайт Pro Гроші писав, що в Україні готують серйозні зміни та розповідав, як можуть обмежити грошові перекази. Також ми повідомляли, що податок на "зайві" квадрати торкнеться не всіх.
Pro Гроші в Telegram
Pro Гроші в Google News