В Україні розглядають можливість запровадження податку на некритичний імпорт, щоб збалансувати різницю між надходженнями з експорту товарів. Але не всі експерти погоджуються з доцільністю та ефективністю такого заходу, більше того, критичної потреби в ньому немає.
Сайт Pro Гроші вирішив розібратися, що являє собою потенційне нововведення та який результат може принести додатковий податок.
Різниця між експортом та імпортом
Відповідно до даних Державної митної служби, товарообіг в Україні за минулий рік становив 99,4 млрд доларів, з яких імпорт займає 63,5 млрд доларів, експорт – всього 36 млрд доларів. Тож від’ємне сальдо склало 27,5 млрд доларів, що свідчить про непропорційність зовнішніх торговельних балансів.
В інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук назвав один із варіантів, який може допомогти державі компенсувати різницю:
"На нашу думку, варто було б розглянути як один із заходів, щоб скоригувати зовнішні торговельні баланси та посилити спроможність у фіскальній сфері, реалізацію обмежень за рахунок додаткового оподаткування некритичного імпорту".
Деталей і точних термінів Ніколайчук не назвав, бо вважає подібний захід крайнім методом.
Чи допоможе податок вирішити проблему
Доцільність запровадження додаткового оподаткування на некритичні товари знаходиться під питанням, оскільки дві третини від загального обсягу становлять категорії оборонного та паливно-енергетичного комплексу (згідно зі статистикою Держмитслужби):
- машини, устаткування і транспорт – 19,8 млрд доларів (31% надходжень митних платежів);
- продукція хімічної промисловості – 11 млрд доларів (16% надходжень);
- паливно-енергетичні товари – 10,3 млрд доларів (23% надходжень).
Як уточнив виданню Forbes голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, "якщо не говорити про товари розкоші (їхня частка мала і не впливає суттєво на торговельний баланс), то решта імпорту так чи інакше потрібні".
Втім позитивний ефект таки присутній: економіст Олексій Блінов нагадав про зобов’язання України Міжнародному валютному фонду знайти додаткові доходи в державний бюджет у розмірі 0,5% ВВП. Це приблизно 38-40 млрд гривень.
Встановивши додатковий податок 5% на весь некритичний імпорт принаймні з 1 квітня поточного року, бюджет отримає 0,8% ВВП, або 61-64 млрд гривень. Тобто ціль буде перевиконано.
Умова запровадження нового податку
У 2023 році потреби в додаткових податках не було, оскільки чимало коштів Україна отримала від міжнародних партнерів. Загальна сума становила понад 42 млрд доларів зовнішніх надходжень, відповідно до звіту Міністерства фінансів. Це дозволило виправити платіжний баланс, але станом на 2024 рік говорити про розмір іноземної допомоги зарано. Якщо партнери зменшать фінансування, то компенсувати нестачу доведеться іншими способами.
Серед потенційних варіантів – надходження від детінізації економіки та девальвація гривні. Данило Гетманцев назвав першу опцію непрогнозованою і нестійкою, а Сергій Ніколайчук впевнений, що обмеження внутрішнього споживання за рахунок послаблення національної валюти – контрпродуктивно.
Як вихід із ситуації заступник голови НБУ назвав такі варіанти:
- налагодження нових логістичних маршрутів;
- розширення експортної спроможності України;
- розвиток виробничих потужностей;
- зниження безпекових ризиків.
Директорка аналітичного департаменту інвестиційної компанії Dragon Capital Олена Білан констатувала: якщо Україна отримає від міжнародних партнерів 37-38 млрд доларів, то потреба запроваджувати додатковий податок у 2024 році зникне. Тож ключове питання в тому, чи достатньо наповниться державний бюджет за рахунок іноземних вливань.
Раніше сайт Pro Гроші писав про податкові перевірки та зловживання і розповідав, на що скаржився бізнес у 2023 році. Також ми повідомляли, що може змінитися в податковому законодавстві України до 2030 року.
Pro Гроші в Telegram
Pro Гроші в Google News