Енергоатом підписав із американською компанією Westinghouse Electric Company угоду про купівлю обладнання, необхідного для встановлення найпотужнішого ядерного реактора в Європі. Він з’явиться на Хмельницькій АЕС і значно підсилить енергетичну систему України.
Про це розповіла пресслужба Енергоатому на офіційному сайті.
Відомо, що реактор будуватимуть за технологією АР1000, запозиченою у Сполучених Штатів Америки. На порталі Prozorro вже оприлюднили інформацію про укладання договору на купівлю необхідного устаткування загальною сумою 437,5 млн доларів.
Енергоблок №5, який впровадять на Хмельницькій АЕС, дозволить значно підсилити українську енергетичну безпеку та оновити атомну енергетику, щоб повноцінно відійти від радянських і російських технологій.
"Таких реакторів не було в Україні, їх немає на пострадянському просторі, поки немає в Європі. Це одна з найпрогресивніших технологій, яка дає можливість підтримувати системи безпеки атомних станцій навіть у разі блекаутів і відсутності дизель-генераторів", – зауважив міністр енергетики Герман Галущенко.
Фактична потужність блоків АР1000 становить 1 100 МВт. Їх експлуатують в Америці та Китаї у кількості п’яти штук. Ще стільки ж майже готові до запуску. Деякі європейські держави також зацікавлені в будівництві реакторів, наприклад, готовність зведення висловила Польща та Болгарія.
Загалом Україна планує побудувати 9 енергоблоків за вказаною технологією. Перші два з’являться на Хмельницькій атомній електростанції.
Амбітні плани щодо вітрової електростанції
Нещодавно ДТЕК домовилася зі світовим постачальником вітрових турбін про продовження будівництва Тилігульської ВЕС у Миколаївській області. Компанія має намір повністю запустити другу чергу до кінця 2025 року, а розпочати зведення – у 2 кварталі 2024 року. Відомі такі деталі функціонування вітрової електростанції:
- працюватимуть 83 вітротурбіни;
- потужність кожної турбіни становитиме 6 МВт;
- виробництво перебуватиме на рівні 1,7 ТВт-г електроенергії щороку;
- зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу становитиме 1,7 млн тонн;
- ВЕС зможе забезпечувати світлом 900 000 домогосподарств.
"Тилігульська ВЕС суттєво збільшить стійкість енергосистеми, допоможе укріпити енергетичну безпеку країни і зробить Україну регіональним лідером декарбонізації та енергетичним хабом Європи", – зауважив генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко.
На будівництво другої черги потрібно знайти 450 млн євро. Ці кошти інвестують іноземні банки під державні гарантії, також частина надійде від ДТЕК. Перші результати стануть наочно відомі вже наприкінці 2024 року, коли до єдиної енергосистеми України під’єднають змонтовані вітрові турбіни.
Раніше сайт Pro Гроші писав, що експортувати енергоресурси все важче та розповідав, чому призупинили постачання російської нафти в Індію. Також ми повідомляли, що в Україні побільшає газових та нафтових свердловин.