Сім років націоналізації ПриватБанку: як Коломойський "залишився за бортом"

18 грудня 2016 року одну з найбільших приватних фінансових установ націоналізували. До краху бізнесу Ігоря Коломойського та Генадія Боголюбова призвела жахлива кредитна політика та шахрайські дії власників. Як результат – величезні втрати капіталу, а також відсутність ліквідаційного рішення.

Розповідаємо, які проблеми накопичилися у ПриватБанку станом на 2016 рік і спровокували кардинальні зміни.

Як починався шлях до націоналізації

Коли зайшла мова про визнання ПриватБанку неплатоспроможним, він обслуговував більше 22 мільйонів клієнтів та половину всіх платіжних карток, випущених на території України. Плюс орієнтовно 40% всіх наявних депозитів було сконцентровано саме там. Можна уявити, який удар по економіці завдало би виведення з ринку такої потужної фінансової установи.

Почалося з того, що тодішня очільниця НБУ Валерія Гонтарева публічно заявила про нестачу капіталу, виявлену під час інспекційних перевірок. Сума становила 113 млрд гривень, а звинуватили у неблагонадійній ситуації неправильну кредитну політику ПриватБанку. Бо чомусь 97% корпоративного кредитного портфеля були пов’язані з акціонерами компанії.

ПриватБанк взагалі робив неможливі для розуміння речі: брав у населення гроші під високу ставку, щоб ними кредитувати бізнес під низьку. Дійшло до того, що кошти українців, тобто депозити вкладників, використовувалися для видачі позик групам компаній, афілійованих з акціонерами ПриватБанку.

Суперечливість такої діяльності полягала в тому, що бізнес отримував кредити за рахунок депозитів звичайних українців, а потім, коли наставав час сплати відсотків, брав нову позику для погашення старої. Тодішні власники, себто Ігор Коломойський та Генадій Боголюбов, умисно применшували перед аудиторами частку пов'язаних осіб, аби не виникало зайвих запитань.

Акціонери не виконали План реструктуризації

Краху можна було уникнути, оскільки НБУ після діагностики узгодив спільно з правлінням ПриватБанку План реструктуризації. Він зводився до таких моментів:

• фінустанова мала до визначеного терміну (15 листопада 2016 року) вжити заходів для збільшення капіталу на 94,5 млрд гривень;
• кредити, які визнали ненадійними, потрібно було перевести на компанії з достатньою для погашення боргу виручкою.

Очевидно, що план повністю провалили. Ні керівництво, ані акціонери не дотрималися умов і зірвали терміни реструктуризації. Довелося експромтом у жовтні-листопаді змінити позичальників по 193 кредитах, але нові компанії не задовольнили вимоги аудиту. Їх також віднесли до знецінених.

Як з’ясувалося, банк співпрацював із неплатоспроможними компаніями за простою схемою – видачою застави. На папері це були товари, які в майбутньому бізнес мав передати фінустанові для реалізації, щоб так погасити заборгованості. Але в реальності так звані майнові права не мали жодної цінності. Водночас заявлена ПриватБанком вартість становила понад 350 млрд гривень. В основному мова йшла про нафтопродукти, феросплави та марганець.

Націоналізація стала єдиним виходом

Після чергової перевірки НБУ виявив дефіцит капіталу в розмірі 146,4 млрд гривень. Оскільки менеджмент і керівники не хотіли виконувати План реструктуризації, регулятор був змушений визнати ПриватБанк неплатоспроможним і вивести з ринку. Звісно, це становило загрозу для економіки України, враховуючи місце установи у фінансовій системі.

Що цікаво, НБУ отримав листа від власників банку, в якому йшлося про можливість добровільної націоналізації. Як прокоментував ситуацію тодішній міністр фінансів Олександр Данилюк, керівники зрозуміли, що за доведення до кризового стану передбачена серйозна відповідальність.

Власне, вже 18 грудня 2016 року НБУ звернувся до Мінфіну з пропозицією передати системно важливий банк у власність держави. Купівля 100% акцій відбулася за символічну суму – 1 гривню. Після цього почався процес закриття дірки у розмірі майже 150 млрд гривень. Частково це вдалося зробити за рахунок випуску державних облігацій. А решту компенсували коштами осіб, пов'язаних із колишнім керівництвом.

Правосуддя взялося за Коломойського

З вересня поточного року бізнесмена тримають у СІЗО. Його звинуватили у шахрайських діях і відмиванні фінансів. Звісно, не обійшлося без ПриватБанку. Правоохоронці вважають, що олігарх причетний до неправомірного заволодіння 9,2 млрд доларів установи. Схема мала такий вигляд:

• для фінансування офшорної компанії Коломойський зобов’язав банк штучно виплатити кошти нібито за придбання облігацій;
• частина суми згодом опинилася на рахунках кількох юридичних осіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів;
• решта надійшла на рахунок бізнесмена, їх він витрачав на власний розсуд.

Ще одну підозру Коломойському висунули за незаконне отримання "приватівських" 5,8 млрд гривень. Протягом 2013-2014 років він дозволяв робити фіктивні внески готівки у касу, хоча реальних грошей було. Потім несправжні суми конвертувалися у безготівкові платежі та опинялися на особистому рахунку олігарха.

Їх легалізували за допомогою підприємницької діяльності, видачі кредитів, вивозу за кордон, переведення у готівку в касах тощо. Наразі правоохоронці збирають докази всіх злочинних дій Коломойського, щоб довести його махінації в суді та покарати відповідно до чинного законодавства.

Раніше сайт Pro Гроші писав, що Ігор Коломойський "на гачку" у СБУ та розповідав, що відомо про підозру олігарху. Також ми повідомляли, що дізналися правоохоронці та як це вплине на олігарха Ігоря Коломойського.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News